Незважаючи на найінтенсивніші темпи наступальних дій з листопада минулого року, за три місяці росіянам вдалося захопити лише близько 1800 квадратних кілометрів або 0,3% української території.
Про це пише військовий оглядач німецького видання Bild Юліан Репке.
За його словами, більшість цілей, які кремль ставив на період із квітня по серпень 2025 року, так і залишилися на папері.
“Це вже четверте літо війни. І ті, хто вважав, що російська армія ось-ось здобуде вирішальну перемогу, а оборона України впаде, виявилися неправими”, – пише Репке.
Покровськ, на який із січня наступають росіяни, залишається під контролем ЗСУ. Незважаючи на спроби штурму та перекидання туди підкріплень, всі російські підрозділи, які проникли в серпні до центру міста, були ліквідовані або потрапили в полон.
Після тимчасового успіху Росії у Курській області, де українські бійці протрималися вісім місяців, Кремль намагався створити 600-кілометрову “буферну зону” у Чернігівській, Сумській та Харківській областях. Проте до кінця літа росіяни контролюють близько 70 км прикордонної території та перебувають під сильним тиском української армії.
У Херсонській та Запорізькій областях, де частину території окуповано ще у 2022 році, фронт залишається відносно стабільним. Москва не змогла просунутися далі, і в серпні росіяни навіть публічно заявили про готовність відмовитися від наступу на півдні в обмін на поступки Донбасу.
Водночас, Україна посилила удари БПЛА по російських нафтопереробних заводах – до 1200 км углиб РФ. За даними експертів, з початку року Україна вивела з ладу 17% потужностей російських НПЗ, що призвело до зростання цін та дефіциту палива всередині країни.
У серпні в Україні заявили про створення першої своєї крилатої ракети “Фламінго” (її переваги та недоліки описані тут). Той випадок, коли проти Росії грають масштаби її території, які тамтешні генерали так і не змогли накрити ешелонованою системою ППО – примітивна і відносно дешева ракета, як і примітивні низькошвидкісні безпілотники мають шанс дістатися до цілі.