З травня 2025 року втрати російської бронетехніки на війні путіна проти України різко скоротилися. Це навряд чи пов’язано з українськими ударами по російських НПЗ – у травні російська “нефтянка” ще не сильно страждала від тотальних українських тилових атак. Крім того, постачання палива російській армії протягом усієї війни перебуває у пріоритеті. Українські атаки дронами російської військової техніки масово знищували її ще з 2024 року.
Вочевидь, зниження російських втрат бронетехніки з травня стало наслідком її меншого застосування на полі бою, що, у свою чергу, було результатом рішення військового командування окупантів про зменшення її використання на війні.
Навіщо скоротили застосування бронетехніки?
1. Наслідок втрат, що збільшилися, через широке застосування на фронті дронів.
Це могло стати результатом ухвалення такого рішення. Однак, на фронті було реалізовано досить ефективне рішення проти БПЛА – антидронові сітки на бронетехніці та інший захист, що зробило бронетехніку менш уразливою і вона цілком могла використовуватися і надалі.
2. Заміна бронетехніки “м’ясними штурмами” на мотоциклах та іншій цивільній техніці.
Таке рішення справді стало ефективним – бойовики не зосереджені на броні, яких міг вивести з ладу один безпілотник, а розподілені по всьому полю бою і тепер для кожного потрібен окремий безпілотник, що зробило оборону ще дорожчою. Однак це збільшило втрати малозахищеної живої сили противника і, відповідно, ускладнило накопичення піхоти для, наприклад, захоплення населених пунктів, де танки та бронетранспортери низькоефективні та вразливі.
3. Дефіцит палива на фоні сільськогосподарських робіт – посівна, літня обробка, збиральна кампанія.
Про це писалося вище – за дефіциту палива першими постраждають цивільні особи, цивільні перевезення та інше. Постачання паливом військової техніки утримується у пріоритеті.
4. Накопичення бронетехніки для перспективних ударів.
Це найправдоподібніший сценарій.
Протягом 13 днів вересня російська армія втратила (за даними ГШ ЗСУ) 29 танків і 38 бойових броньованих машин (ББМ). При цьому технологічні можливості (виготовлення, реконструкція, капітальний ремонт) дозволили за цей період поставити на склад або у війська близько 42 танків та 70 ББМ. Таке співвідношення втрат/виробництва було й у попередні місяці. Тобто відбувається реальне накопичення бронетехніки.
Бронетехніка необхідна для механізованих атак, швидких проривів тощо.
Такий сценарій (накопичення бронетехніки) може бути реалізований для прориву та швидкого захоплення великих територій, наприклад будь-якої країни НАТО (країни Балтії, Фінляндія, Польща через Білорусь з можливістю прориву в Україну через західні найменш захищені кордони нашої країни). На користь такого сценарію говорить той факт, що поляки не змогли ефективно боротися з безпілотниками під час останнього тестування їх росією, а значить, втрати російської бронетехніки у Польщі будуть мінімальними.
Російська бронетехніка може ринути у пролом, коли російська піхота прорве українські позиції на будь-якій ділянці фронту і може не вистачити квадрокоптерів для знищення величезного потоку танків та ББМ. Таке могло статися на Добропільському напрямі, якби захисникам України не вдалося усунути прорив.
Відповіддю на накопичення російської бронетехніки може стати:
– накопичення Україною тактичних безпілотників та артилерії протягом усієї лінії фронту, біля кордонів з Білоруссю (саме під захистом українського імунітету на удари по цій країні тут можуть накопичуватися великі танкові кулаки і прорив може бути саме з Білорусі);
– навчання поляків, військових країн Балтії та фінів, використання тактичних безпілотників проти бронетехніки та накопичення ними цих безпілотників та артилерії біля кордонів з Росією та Білоруссю;
– зміцнення західного кордону України на ділянці “стику білорусько-польсько-українського кордону” – “Забужжя” з метою боротьби з можливим проривом російських військ в Україну через територію Польщі.
– виявлення місць накопичення російської бронетехніки на території Росії та знищення її далекими ракетними ударами; утримання під прицілом вузлових залізничних станцій з можливістю їхнього руйнування дальніми ударами під час спроб перемістити російську бронетехніку з глибини країни у бік українського кордону.
Саме зараз країни НАТО, що межують з росією та Білоруссю, повинні готуватися до можливого нападу путінської росії, зміцнюючи свої кордони, навчатися застосуванню тактичних безпілотників на полі бою та боротьбі з ворожими БПЛА, посилити дії своєї розвідки для виявлення накопичення бронетехніки та автотехніки поблизу своїх кордонів та передавати Україні ці розвіддані (бажано разом із далекобійними ракетами) для усунення загрози.
ZpTown