Російські війська, ймовірно, розпочали наступальні операції на кількох ділянках фронту в період найскладнішої погоди осінньо-зимового сезону, намагаючись перехопити й утримати ініціативу до виборів президента Росії в березні 2024 року.
Так вважають аналитікі американського Інституту вивчення війни (ISW).
Російські війська наразі ведуть наступальні дії вздовж більшої частини лінії фронту в Україні, зокрема вздовж кордону Харківський та Луганський областей, поблизу Бахмута та в напрямку Авдіївки, як неодноразово зазначали українські військові офіційні особи, і російські сили також здійснюють безперервні наземні атаки в західній частині Запорізькій області. Поточний темп бойових дій на всій лінії фронту в Україні загалом узгоджується з постійною оцінкою ISW про те, що російські війська намагаються відновити ініціативу на театрі бойових дій принаймні з середини листопада 2023 року. Останні офіційні заяви українських військових далі припускають, що російським військам вдалося захопити ініціативу вздовж кордону Харківський та Луганський областей, поблизу Бахмута та вздовж осі Авдіївка-Донецьк, тоді як українські сили зберігають ініціативу в ключових районах півдня України, про що свідчать триваючі українські контратаки у західній Запорізькій області та тривала, більша, ніж зазвичай, українська присутність у східному березі Дніпра в Херсонської області.
Російські війська доклали спільних зусиль, щоб відновити ініціативу на театрі військових дій (ТВД) і розпочати наступальні операції в період найскладніших погодних умов для механізованих наступальних операцій восени, підтверджуючи давню оцінку ISW про те, що погані погодні умови можуть сповільнити, але не припиняти бойові дії на лінії фронту. Російські сили, ймовірно, вирішили спробувати відновити ініціативу під час такої поганої погоди, тому що українські сили значною мірою позбавили російські сили можливості відновити ініціативу та вести наступ у літній період, коли погода була набагато сприятливішою для військових операцій. Занепокоєність Росії щодо майбутнього українського контрнаступу ще до його початку в червні 2023 року призвела до того, що російські війська на півдні України в першій половині 2023 року тримали оборону, позбавляючи їх можливості переслідувати наступальні можливості на півдні в той період.
Протягом останніх кількох тижнів російські війська продовжували наступальні операції вздовж кордону Харківської та Луганської областей, незважаючи на сніг, мороз і багнюку на сході України, і здійснювали безперервні наземні атаки в західній частині Запорізькій області, незважаючи на сльотаву погоду та сильний вітер на більшій частині території півдня. Великі території на лінії фронту, зокрема на північному сході та сході України, зараз переходять у період сильного морозу, оскільки температура падає, а багниста земля замерзає, що полегшить механізовані операції як російським, так і українським силам. Той факт, що російські війська прагнули перехопити ініціативу та розпочати наступальні операції на початку-середині листопада 2023 року, під час найскладніших погодних умов року, замість того, щоб чекати сильного морозу, говорить про те, що вони перебувають під тиском, щоб повністю захопити та зберегти ініціативу в перші місяці 2024 року до майбутніх виборів президента Росії в березні 2024 року. Російське командування, можливо, також прагнуло довести український контрнаступ до кульмінації або забезпечити, щоб українські сили не змогли відновити його на початку зими. Однак час подій свідчить про те, що Київ вирішив значно скоротити свої контрнаступальні операції за власним бажанням ще до початку наступальних операцій Росії.
Однак залишається незрозумілим, чи створять поточні російські наступальні операції умови для досягнення російськими військами значних успіхів у найближчому майбутньому. Складні погодні умови, ймовірно, уповільнили темпи просування росіян уздовж більшої частини лінії фронту, збільшили втрати росіян і ще більше підірвали моральний стан російських солдатів. Швидкість російських втрат уздовж всієї лінії фронту в Україні, здається, близька до швидкості формування російських сил, як раніше спостерігав ISW, що, ймовірно, вказує на те, що російські сили не накопичують невикористані резерви для підготовки до масштабніших зимових операцій.
З 10 червня, дати активізації російських військ на всіх ділянках фронту з метою оточення та захоплення Авдіївки, росіяни втратили 55 040 вбитими, а також 2 193 одиниць бронетехніки, у тому числі – 803 танки та 1 390 бойових броньованих машин (за даними ГШ ЗСУ на ранок 09.12.2023р.).
Українські війська, навпаки, схоже, використовують цей період складної погоди та триваючих наступальних операцій Росії для встановлення та консолідації оборонних позицій на ділянках лінії фронту, де вони не проводили контрнаступальних операцій, таким чином зберігаючи живу силу та ресурси для майбутніх наступальних зусиль. Президент України Володимир Зеленський і Головнокомандувач Збройних сил України генерал Валерій Залужний нещодавно повідомили про нинішній намір України посилити фортифікаційні та оборонні можливості на всьому театрі бойових дій, зокрема на вищезазначених ділянках фронту, де російські війська проводять наступальні операції. Встановлення українських тактичних оборонних позицій, швидше за все, посилить здатність українських сил захищатися від триваючих і дорогих атак Росії з меншими власними силами та/або зазнаючи менших втрат під час оборони. Крім того, створення українських тактичних оборонних позицій може стати плацдармом для майбутніх українських наступальних операцій, де і коли українські сили вирішать відновити наступальні операції. Створення локальних оборонних позицій у районах, які для Київу не є пріоритетними для поточних або неминучих контрнаступальних операцій, є розумним кроком і не свідчить про те, що Україна відмовилася від усіх планів щодо майбутніх контрнаступів.
ZpTown продовжує вважати, що війна “у прямому ефірі”, коли публічно у ЗМІ повідомляється про плани наступу і там же публікуються звіти про їх виконання або зриви термінів, шкодить зусиллям України у боротьбі з російсько-фашистськими загарбниками. Очевидно, що початок будівництва “лінії Суровікіна” та інших оборонних укріплень Росією було розпочато після публічної заяви Головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про необхідну техніку для звільнення Мелітополя та затримок її поставок Заходом, що дало можливість ЗС РФ добре зміцнитись насамперед на півдні України та потребам додаткових зусиль, озброєнь та людського ресурсу.