Російські війська просунулися вулицями Миру та Казберова в центрі Бердичів на Донеччині та на захід від Вербового на Запоріжжі.
Американський Інститут вивчення війни (ISW) оприлюднив огляд подій, що сталися на фронтах російсько-української війни 14 березня.
14 березня тривали позиційні бойові дії вздовж лінії Куп’янськ-Сватове-Кремінна, однак підтверджених змін лінії фронту на цій ділянці не було. Українські та російські джерела повідомляли про бої на північний схід від Куп’янська біля Синьківки; на північний захід від Сватового біля Стельмахівки і Табаївки; на захід від Сватового біля Першотравневого; на захід від Кремінної біля Тернів і Ямполівки; та на південь від Кремінної біля Білогорівки. Російські джерела стверджували, що «проросійські партизани» здійснили підпали українських позицій біля Петропавлівки, Подолу та Курилівки (усі на північний схід від Куп’янська), а також біля Ківшарівки та Новоосинового (на південний схід від Куп’янська) і змусили українські війська відступити з деяких обмежених позицій. ISW не бачив жодних візуальних доказів таких ймовірних підпалів, ані будь-яких відступів українських військ із цих районів. Український військовий оглядач Костянтин Машовець заявив, що російські війська відновили наступ на лівому (північному) березі річки Сіверський Донець, у районі Серебрянського лісу та в напрямку Григорівки (все на південний захід від Кремінної). Машовець також зазначив, що в цьому районі діють підрозділи 272-го мотострілецького полку (47-а танкова дивізія 1-ї гвардійської танкової армії Західного військового округу), тобто російське військове командування відкинуло їх у бік від Куп’янського напрямку.
Під Бахмутом 14 березня тривали позиційні бої, однак підтверджених змін лінії фронту не було. Позиційні бої тривали на північний захід від Бахмута біля Богданівки; на захід від Бахмута біля Іванівського та на схід від Часів Яру; на південний захід від Бахмута біля Кліщіївки; і на південь від Бахмута поблизу Нью-Йорка. Позиційні бої також тривали на північний схід від Бахмута поблизу Верхньокам’янського. Повідомляється, що підрозділи російської 6-ї мотострілецької дивізії (3-й армійський корпус), включаючи її 1008-й, 1194-й і 1442-й мотострілецькі полки та 72-у мотострілецьку бригаду, діють поблизу Кліщіївки та Андріївки (обидва на південний захід від Бахмута). Повідомляється, що під Богданівкою діють підрозділи 200-ї окремої морської піхотної бригади (14-й армійський корпус Північного флоту).
Російські війська нещодавно просунулися далі в Бердичі (на північний захід від Авдіївки) під час позиційних боїв на захід від Авдіївки, які тривали 14 березня. Геолокаційні кадри, опубліковані 13 і 14 березня, показують, що російські війська просунулися вулицями Миру та Казберова в центрі Бердичів.[46] Російський милблогер стверджував, що російські війська також просунулися далі в Первомайське (на південний захід від Авдіївки), хоча ISW не знайшло візуального підтвердження цього твердження. Російські та українські джерела повідомляли, що бої тривали на північний захід від Авдіївки поблизу Бердичів і Новобахмутівки; на захід від Авдіївки біля Орлівки, Тоненьке, Семенівки; на південний захід від Авдіївки біля Первомайського, Водяного та Невельського. Російський мілблогер стверджував, що українські сили утримують позиції в Невельському, незважаючи на заяву Міноборони Росії про захоплення всього населеного пункту 12 березня.
14 березня позиційні бої тривали на захід і південний захід від міста Донецьк, але підтверджених змін на лінії фронту не було. 13 березня російський мілблогер заявив, що російські війська незначно просунулися на північ від Георгіївки (на захід від Донецька), але ISW не знайшло візуального підтвердження цієї заяви. Позиційні бої тривали на захід від Донецька в районі Красногорівки та Георгіївки та на південний захід від Донецька в районі Новомихайлівки, Побєди та Володимирівки (на південний схід від Вугледара на трасі Т0509 Вугледар-Волноваха-Маріуполь). Український офіцер, який діяв у цьому районі, заявив, що російські сили зосередили приблизно 50 000 особового складу на Новопавлівському напрямку (на захід від Донецька через зону кордону Донецької та Запорізької областей) і перекинули тактичні резерви в цей район після захоплення Авдіївки. Поблизу Красногорівки продовжують діяти підрозділи 238-ї артилерійської бригади (8-а загальновійськова армія Південного військового округу), а також підрозділи 11-ї армії ВПС і ППО (ВКС РФ) діють поблизу Вугледара.
14 березня в районі кордону Донецької та Запорізької областей тривали позиційні бої. Російські та українські джерела повідомляли про позиційні бої на південь від Великої Новосілки біля Старомайорського; на південний схід від Великої Новосілки біля Новодонецького та на південь від Золотої Ниви; і на південний схід від Гуляйполя на північ від Новоселівки. Поблизу Великої Новосілки продовжують діяти підрозділи російської 305-ї артилерійської бригади (5-а ОАБр).
Речник Таврійського угруповання військ України капітан Дмитро Лиховій заявив, що російські війська вранці 14 березня активізували наступальні дії в Донецькій і Запорізькій областях (частини яких складають Таврійський напрямок від Авдіївки до західної частини Запорізької області). Лиховій зазначив, що станом на 08:00 за місцевим часом 14 березня російські та українські війська брали участь у 13 одночасних бойових діях, у тому числі 12 ще тривають у Донецькій області та одна – у Запорізькій.
Геолокаційні кадри, опубліковані 14 березня, показують, що російські війська нещодавно просунулися на захід від Вербового на заході Запорізької області. Російський мілблогер стверджував, що українські війська намагалися контратакувати на північний захід від Вербового, але не мали успіху. Позиційні бої тривали поблизу Роботиного та Вербового. Підрозділи 429-го мотострілецького полку (19-а мотострілецька дивізія, 58-а загальновійськова армія, Південний військовий округ) продовжують діяти на Запорізькому напрямку.
Російські джерела звинуватили українські сили в обстрілі Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС) з безпілотників 14 березня. Кремлівське видання ТАСС опублікувало фотографії, на яких нібито видно воронку в землі біля ЗАЕС після ймовірної атаки. Призначений Росією керівник ЗАЕС Юрій Чернічук заявив, що ймовірний напад не завдав жодної фізичної шкоди ЗАЕС чи її працівникам. Російські джерела часто звинувачують українські сили або безвідповідальні дії навколо ЗАЕС у спробі намалювати російську окупацію станції як законну та безпечну та підірвати законні занепокоєння України та законні претензії щодо ЗАЕС.
Українські військові офіційні особи підтвердили, що російські війська 13 березня здійснили обмежений і невдалий рейд через річку Дніпро на Херсонщині. Південне оперативне командування Збройних сил України заявило, що українські сили відбили російську розвідувальну групу, яка намагалася висадитися на західному (правому) березі Херсонської області в районі Антонівського мосту, змусивши групу відступити на початкові позиції на східному (лівому) березі. Речник українського Південного оперативного командування полковник Наталія Гуменюк заявила, що російські війська здійснюють часті рейди вздовж річки Дніпро з використанням невеликих човнів, але зазнають значних втрат, намагаючись маневрувати між островами на річці. Обмежені позиційні бойові дії тривали на східному березі в Херсонської області. Російський мілблогер поскаржився, що українські важкі касетні боєприпаси та використання безпілотників перешкоджають російським військам захопити нові позиції в Кринках.
Генштаб України повідомив, що в на 14 березня російські війська випустили по Україні 36 безпілотників Шахед-136/131, 22 з яких (61 відсоток) українські ППО знищили. Російські джерела стверджували, що цілями удару Шахедів були радіовежі та засоби зв’язку в Сумській і Харківській областях та металургійний завод у Дніпропетровській області.
