Проблеми, пов’язані з дефіцитом молодих кадрів, небажання довіряти новому поколінню призводять до того, що на керівних посадах довго залишаються люди похилого віку, деякі з яких керують до своєї смерті.
Це створює проблеми їхньому оточенню – і добре, в окремо взятому офісі. Перші особи держави, які страждають на деменцію, ведуть до катастроф державного і планетарного масштабу.
Ось думка про це фахівців у галузі психіатрії, неврології та психології.
Які ознаки ранньої та пізньої старечої деменції
Стареча деменція (зазвичай пов’язана з хворобою Альцгеймера або іншими нейродегенеративними захворюваннями) проявляється по-різному на ранній та пізній стадіях.
Рання стадія деменції
На ранній стадії симптоми можуть бути малопомітними та часто списуються на вік чи стрес. Основні ознаки:
– Проблеми з пам’яттю:
Забування недавніх подій, імен, дат чи розмов.
Часте повторення тих самих питань чи історій.
Проблеми із запам’ятовуванням нових даних, наприклад, освоєнням нових технологій.
– Когнітивні зміни:
Труднощі з плануванням, вирішенням простих завдань (наприклад, підрахунок здачі, організація справ).
Проблеми з концентрацією та виконанням багатозадачних дій.
Проблеми з підбором слів чи вираженням думок.
– Зміни у поведінці:
Легка дратівливість, апатія чи зниження інтересу до хобі.
Зниження ініціативності чи мотивації.
Легка дезорієнтація у знайомих місцях.
– Збереження функціональності:
Людина загалом справляється із повсякденними завданнями (самообслуговування, робота), але з великими зусиллями.
Соціальні навички часто зберігаються, що може маскувати симптоми.
Пізня стадія деменції
На пізній стадії симптоми стають вираженими, і людина втрачає здатність до самостійного життя. Основні ознаки:
– Серйозні проблеми з пам’яттю:
Повна втрата короткострокової пам’яті; людина може пам’ятати недавні події чи близьких людей.
Збереження лише фрагментів довгострокової пам’яті, наприклад, спогадів із дитинства.
Нездатність впізнавати родичів, друзів чи навіть себе у дзеркалі.
– Когнітивний занепад:
Повна втрата можливості приймати рішення чи виконувати прості завдання.
Втрата орієнтації у часі, місці та навіть у власній особистості.
– Тяжкі порушення мови:
Людина може говорити безладно або мовчати.
– Фізичні зміни:
Проблеми з ходьбою, координацією рухів, до повної нерухомості.
Проблеми з ковтанням, що може спричинити ризик задухи або недоїдання.
Нетримання сечі та калу.
– Поведінкові та емоційні зміни:
Сильна апатія, депресія або, навпаки, агресія та збудження.
Маячня, галюцинації або параноя (наприклад, підозри у крадіжці чи обмані).
Повна залежність від догляду, втрата соціальних навичок.
– Фізіологічні ускладнення:
Підвищена вразливість до інфекцій (наприклад пневмонії).
Повна втрата здатності до самообслуговування (вдягання, їжа, гігієна).
Відмінності та прогресія
На ранній стадії людина може здаватися просто “розсіяною”, а симптоми часто не заважають повсякденному життю. Діагностика цьому етапі складна, але важлива уповільнення прогресування.
На пізній стадії людина повністю втрачає незалежність, і догляд стає основним пріоритетом. Симптоми варіюються залежно від типу деменції (наприклад, при судинній деменції більше фізичних порушень, хвороби Альцгеймера — при когнітивних).
Що робити?
На ранній стадії важливо звернутися до невролога чи психіатра для діагностики (тести, МРТ, аналіз крові).
На пізній стадії потрібен постійний догляд, підтримка сім’ї та, можливо, перебування у спеціалізованому закладі.
Як впливає поведінка підлеглих при деменції їх керівника?
Деменція у керівника може суттєво впливати на поведінку підлеглих, викликаючи як психологічні, і організаційні зміни у колективі.
Основні аспекти впливу такі:
– Невизначеність та зниження довіри:
Підлеглі можуть помічати зміни у поведінці керівника (наприклад, забудькуватість, непослідовність у прийнятті рішень, дратівливість), що викликає невпевненість у його компетентності. Це може знизити довіру до керівника та його вказівок.
Нерегулярні або суперечливі інструкції можуть призвести до плутанини у завданнях та зниження ефективності роботи.
– Емоційна напруга:
Підлеглі можуть відчувати стрес та тривогу якщо вони усвідомлюють стан керівника, але не знають, як реагувати. Це може бути особливо виражено у колективах, де керівник раніше був авторитетним та харизматичним.
Деякі співробітники можуть почати уникати спілкування з керівником, щоб мінімізувати конфлікти чи незручні ситуації.
– Зміна динаміки у колективі:
Без чіткого керівництва підлеглі можуть почати брати на себе більше відповідальності, що в деяких випадках призводить до ініціативності, але в інших — до конфліктів за лідерство або бездіяльність через відсутність напряму.
Можливе зростання фрустрації або демотивації, якщо працівники відчувають, що їхня робота не оцінюється належним чином або що керівник не справляється із завданнями.
– Етичні та практичні дилеми:
Співробітники можуть зіткнутися з моральним вибором: чи повідомляти про проблеми керівництва вищому начальству, чи намагатися “прикривати” його, щоб зберегти стабільність. Це може створити напругу у колективі.
Деякі підлеглі можуть використовувати ситуацію у своїх інтересах, маніпулюючи рішеннями керівника, що може призвести до неетичної поведінки.
– Зниження продуктивності:
Нездатність керівника ефективно керувати, розподіляти завдання чи приймати рішення може уповільнити робочі процеси, призвести до помилок чи зниження якості роботи.
Підлеглі можуть почуватися перевантаженими, якщо їм доводиться компенсувати вади керівника.
А якщо деменцією страждає перша особа держави, які ознаки? Як його хвороба відбивається на поведінці його оточення?
Деменція у першої особи держави — вкрай делікатна і складна ситуація, яка може мати далекосяжні наслідки для управління країною та поведінки оточення. Ознаки деменції у такої особи схожі із загальними симптомами, але їх прояв може бути замаскований високим статусом, підтримкою команди та публічними очікуваннями. Поведінка оточення (радників, колег, підлеглих) також змінюється під впливом хвороби.
Ознаки деменції у першої особи держави
На ранній стадії деменція може бути важко помітною, особливо в умовах, де лідер оточений командою, що компенсує його недоліки. Основні ознаки включають:
– Когнітивні зміни:
Забудькуватість: Періодичне забування імен, деталей зустрічей, недавніх подій чи домовленостей.
– Труднощі з прийняттям рішень: Нерішучість, нездатність швидко аналізувати складні питання чи суперечливість у судженнях.
– Проблеми з промовою: Труднощі у доборі слів, повторення тих самих ідей, спрощення мови чи використання шаблонних фраз, нескладні висловлювання та висловлювання невпопад.
– Дезорієнтація: Легка плутанина в датах, місцях чи послідовності подій, яка може бути непомітною у рутинних виступах, але виявляється у неформальних ситуаціях.
– Поведінкові зміни:
Дратівливість або апатія: Незвичайні емоційні реакції, спалахи гніву або навпаки байдужість до важливих питань.
– Зниження ініціативи: Найменша залученість до стратегічного планування чи новаторські ідеї, схильність покладатися на радників.
– Соціальна ізоляція: Уникнення спонтанних зустрічей чи імпровізацій, перевага заздалегідь підготовлених сценаріїв.
– Публічні прояви:
Помилки у публічних виступах, плутанина у фактах, повторення тих самих історій.
Залежність від телепромптерів, шпаргалок чи помічників, які нагадують інформацію.
Спрощення риторики, уникнення складних тем чи питань.
На пізній стадії деменції (що малоймовірно для чинного лідера, оскільки такі симптоми важко приховати):
– Повна дезорієнтація у поточних подіях, людях чи своїй ролі.
– Серйозні порушення мови та поведінки, включаючи неадекватні реакції.
– Повна залежність від оточення до виконання будь-яких функцій.
Вплив деменції першої особи на поведінку оточення
Оточення першої особи (радники, міністри, помічники, члени сім’ї) стикається з унікальними викликами, і їхня поведінка може змінюватись в залежності від лояльності, амбіцій та політичної ситуації.
Основні аспекти:
– Компенсація та маскування:
Найближче оточення (помічники, прес-секретарі) може брати на себе більше функцій, щоби приховати когнітивні проблеми лідера. Наприклад:
— Підготовка докладних сценаріїв для виступів.
— Фільтрувати питання на прес-конференціях, щоб уникнути складних тем.
— Обмеження спонтанних взаємодій із громадськістю чи ЗМІ.
Це може призвести до створення “фільтру реальності”, коли лідеру надають лише спрощену інформацію, щоб уникнути плутанини.
– Етичні дилеми:
Оточення може опинитися у складній ситуації: чи повідомляти про проблеми здоров’я публічно чи приховувати їх, щоб зберегти стабільність та владу.
Дехто може відчувати моральну відповідальність за інформування громадськості, але боятися політичних чи особистих наслідків.
– Боротьба за вплив:
Деменція лідера може створити вакуум влади, що призводить до суперництва серед радників, міністрів чи інших впливових постатей за контроль над рішеннями.
Деякі члени оточення можуть маніпулювати лідером, використовуючи його когнітивні слабкості просування власних інтересів.
– Стрес та напруга:
Підлеглі та радники можуть відчувати підвищений стрес через необхідність постійно компенсувати помилки лідера або передбачати його поведінку.
Можливі конфлікти всередині команди через розбіжності щодо того, як краще керувати ситуацією.
– Публічне сприйняття та тиск:
Якщо ознаки деменції стають помітними громадськості (наприклад, через помилки у виступах чи дивну поведінку), оточення може зіткнутися з тиском ЗМІ та громадськості, які потребують роз’яснень.
Це може призвести до посилення PR-зусиль для захисту репутації лідера, включаючи заперечення проблем або звинувачення критиків у політичній атаці.
– Політичні наслідки:
Залежно від системи управління оточення може намагатися обмежити повноваження лідера (наприклад, через делегування функцій віце-президенту або іншим посадовим особам; може бути командою використаний двійник лідера, який страждає деменцією, адже його оточення розуміє, що при зміні першої особи вони можуть залишитися без роботи).
У деяких випадках це може призвести до спроб ініціювати відставку або передачу влади, що може призвести до політичної кризи.
Особливості ситуації
В авторитарних системах оточення може бути схильніше приховувати хворобу, щоб зберегти статус-кво. У демократіях тиск громадськості та ЗМІ може прискорити викриття.
Роль інституцій: Наявність механізмів (наприклад, конституційних процедур з метою оцінки дієздатності лідера) впливає те, як оточення реагує. Наприклад, у США 25 поправка дозволяє передати повноваження віце-президенту, якщо президент недієздатний. А в Конституції Російської Федерації питання про недієздатність президента висвітлено у статті 92, де зазначено, що президент припиняє виконання своїх повноважень достроково у разі стійкої нездатності за станом здоров’я здійснювати повноваження, що йому належать. У разі тимчасово виконує обов’язки президента Голова Уряду.
Культурні фактори: У деяких культурах обговорення здоров’я лідера табуйовано, що ускладнює відкрите визнання проблеми.
Що робити оточенню першої особи держави, яка страждає на деменцію
Важливо знайти баланс між повагою до лідера та відповідальністю перед суспільством. Консультації із медичними експертами (неврологами, психіатрами) можуть допомогти оцінити ситуацію.
Якщо стан лідера впливає на управління, оточення має розглянути механізми передачі влади, щоб уникнути хаосу.
Психологічна та організаційна підтримка команди може знизити стрес та підвищити ефективність управління у кризовій ситуації.
Діагностика деменції у першої особи потребує професійної оцінки (наприклад, через нейропсихологічні тести), але політична ситуація може ускладнювати доступ до такої діагностики.
Історичні приклади (наприклад, пізні роки правління деяких лідерів) показують, що оточення часто відіграє ключову роль у прихованні чи управлінні подібними ситуаціями.